Підвищення безпеки сервера: що зробити насамперед

З урахуванням зростаючої кількості кібератак і витоків даних питання захисту сервера стає дедалі актуальнішим. І оскільки цифрова ера внесла свої корективи, то це не просто питання збереження даних, а й прибутку та репутації вашого бізнесу. Розглянемо ключові кроки, які необхідно зробити для підвищення безпеки.

Розбивка та опції монтування дисків

Поділ файлової системи допомагає ізолювати і захистити системні файли від користувачів і додатків, які можуть становити загрозу.

Сервери повинні мати окремі розділи для різних системних каталогів. Це обмежує можливість атаки на всю систему через один вразливий розділ. Наприклад, /tmp, /var, і /home мають бути розміщені в окремих розділах. Це запобігає переповненню дискового простору й обмежує можливість внесення змін до інших частин файлової системи.

Важливо також використовувати правильні опції монтування для кожного розділу. Наприклад, можна використовувати опції noexec, nosuid і nodev для розділів, де не потрібне виконання бінарних файлів або використання пристроїв, щоб запобігти виконанню небажаного коду.

Загалом, коректна розбивка і монтування дисків можуть значно поліпшити безпеку сервера, створивши додаткові шари захисту для системних файлів.

Оновлення програмного забезпечення

Найпростіший, але водночас критично важливий спосіб підвищення безпеки сервера – це оновлення ПЗ. Адже величезна кількість атак на сервери використовують відомі вразливості в програмному забезпеченні, які вже виправлені в нових версіях. Щоб запобігти такому результату, вам потрібно:

• Проводити регулярне оновлення. Сервери мають бути налаштовані на автоматичне оновлення або регулярне ручне оновлення. Це гарантує, що всі останні виправлення безпеки будуть застосовані якомога швидше.
• Стежити за оновленнями безпеки для всіх встановлених на сервері програм. Дуже часто виробники ПЗ випускають спеціальні оновлення, призначені для усунення конкретних загроз безпеки.
• Проводити аудит ПЗ. Це допоможе переконатися, що на сервері немає застарілих або непотрібних програм, які можуть слугувати потенційною загрозою безпеці.

Деякі користувачі ігнорують оновлення ПЗ, але іноді це може бути небезпечно, адже це важливий крок у забезпеченні безпеки сервера. Він допомагає запобігти атакам, що використовують відомі вразливості, і захистити ваш сервер від потенційних загроз.

Захист SSH, авторизація за ключами

SSH (Secure Shell) – це основний спосіб віддаленого доступу до сервера, і його захист є важливим кроком у забезпеченні безпеки. Щоб захистити доступ, важливо:

• Використовувати ключі для авторизації. Один із найефективніших способів захисту SSH – це використання ключової пари замість пароля. Ключі, як правило, довші та складніші за паролі, що робить їх більш стійкими до брутфорсу (атак методом перебору). Важливо зберігати приватний ключ у безпечному місці і ніколи не передавати його незахищеними каналами.
• Зміна стандартного порту SSH. За замовчуванням SSH використовує порт 22. Змінюючи його на незвичний порт, ви можете зменшити кількість спроб несанкціонованого доступу.
• Обмеження доступу. Доступ до SSH слід обмежити тільки тими IP-адресами, які дійсно потребують віддаленого доступу. Це можна зробити за допомогою файлу конфігурації SSH або за допомогою системи міжмережевого екрану.
• Заборонити вхід під root. Безпосередній вхід у систему з root-правами через SSH – погана практика. Краще створити окремого користувача з правами sudo і використовувати його для адміністративних завдань.

Правильне налаштування і захист SSH може значно підвищити безпеку вашого сервера, зменшивши ризик несанкціонованого доступу.

Періодична зміна паролів для акаунтів

Періодична зміна паролів допомагає запобігти несанкціонованому доступу, якщо ваш поточний пароль стає відомим. Тут важливо дотримуватися кількох порад:

• Міняти паролі кожні 2-3 місяці. Цього часу достатньо для того, щоб запобігти більшості атак, але не створювати незручності для користувачів.
• Використовувати складні паролі. При зміні слід використовувати новий складний пароль. Це має бути набір випадкових символів, що включають букви, цифри та спеціальні символи. Довжина пароля має бути не менше 8 символів, хоча рекомендується використовувати 12 і більше.
• Використовувати тільки унікальні паролі. Не потрібно використовувати один і той самий пароль для різних акаунтів.
• Користуйтеся менеджером паролів. Вони можуть автоматично генерувати і зберігати складні паролі, що спрощує їх регулярне оновлення.

При цьому важливо пам’ятати, що періодична зміна паролів є лише одним із заходів безпеки. Вона має використовуватися в поєднанні з іншими методами.

Видалення компонентів X Windows

X Windows – це система віконного інтерфейсу, яка використовується в більшості дистрибутивів Linux. Однак на серверах вона часто не потрібна, і її видалення може поліпшити безпеку і продуктивність. Щоб видалити компоненти X Windows в Ubuntu, дотримуйтесь подальшої інструкції:

1. Відкрийте термінал і введіть таку команду, щоб отримати список усіх встановлених пакетів X11:
   dpkg –get-selections | grep xserver
2. Ця команда виведе список усіх пакетів, пов’язаних з X11. Ви можете видалити їх, ввівши таку команду:
   sudo apt-get remove “ім’я_пакета”
   Вкажіть ім’я пакета, який ви хочете видалити (наприклад, “xserver-common”).
3. Повторіть крок 2 для кожного пакета, який ви хочете видалити.

Зверніть увагу, що видалення X Windows може вплинути на функціональність деяких програм, які залежать від цієї системи. Тому перед видаленням переконайтеся, що воно вам дійсно не потрібне.

Забезпечення захисту ядра операційної системи

Захист ядра операційної системи має вирішальне значення для безпеки. Деякі способи захисту ядра:

• Оновлення та патчі. Перший і найважливіший крок – це підтримувати вашу систему в “актуальному” стані. Це включає в себе регулярне застосування оновлень і патчів безпеки.
• Grsecurity/PaX. Grsecurity і PaX – це патчі для ядра Linux, які додають низку функцій безпеки (захист пам’яті ядра і користувацьких процесів, примусовий контроль доступу тощо).
• SELinux/AppArmor. SELinux (Security-Enhanced Linux) і AppArmor (Application Armor) – це системи контролю доступу на основі ролей, які дають змогу адміністраторам тонкіше керувати тим, які процеси і користувачі можуть взаємодіяти з системою.
• Приховування версії ядра. Зловмисники можуть використовувати інформацію про версію ядра для пошуку відомих вразливостей. Приховуючи цю інформацію, ви можете ускладнити їм завдання.
• Обмеження прямого доступу до пам’яті. Прямий доступ до пам’яті може бути використаний хакерами для обходу механізмів безпеки. У більшості випадків його можна безпечно відключити.
• Заборона завантаження непотрібних модулів ядра. Завантаження непотрібних модулів ядра також може збільшити поверхню атаки. Вимкнення автоматичного завантаження цих модулів посилить безпеку.

Забезпечення безпеки – це постійний процес, і важливо регулярно перевіряти й оновлювати свої стратегії та процедури безпеки.

Встановлення та налаштування прав доступу до файлів

Правильно налаштовані права доступу можуть запобігти несанкціонованому доступу та зміні критично важливих файлів і каталогів, що допомагає зменшити ризик атак і втрати даних. Весь цей процес можна розділити на кілька складових.

Налаштування власника та групи

Важливо переконатися, що кожен файл і каталог мають правильного власника і групу. Це можна зробити за допомогою команд chown і chgrp. Наприклад, щоб змінити власника файлу на “username” і групу на “groupname”, потрібно використовувати такі команди:

chown username filename

chgrp groupname filename

Налаштування дозволів

Дозволи визначають, що користувач або група може робити з файлом або каталогом. У Linux кожен файл і каталог мають три типи дозволів: читання (r), запис (w) і виконання (x). Ці дозволи можуть бути встановлені для трьох типів користувачів: власник (u), група (g) та інші (o).

Для налаштування дозволів ви можете використовувати команду chmod. Наприклад, щоб встановити дозволи читання, запису і виконання для власника, читання і виконання для групи і тільки читання для інших, ви б використовували таку команду:

chmod u=rwx,g=rx,o=r filename

Використання ACL

У деяких випадках стандартних дозволів Unix недостатньо. Тоді ви можете використовувати списки контролю доступу (ACL), які надають більш тонке налаштування прав доступу.

Мінімізація прав доступу

З метою безпеки важливо дотримуватися принципу найменших привілеїв – тобто кожному користувачеві або процесу має бути надано мінімально можливу кількість привілеїв для виконання завдань.

Регулярний аудит

Рекомендується регулярно перевіряти права доступу до файлів і каталогів, щоб переконатися, що вони залишаються коректними. Адже забезпечення безпеки сервера – це постійний процес, тому важливо завжди бути напоготові.

Поліпшення безпеки веб-сервера

Щоб поліпшити безпеку веб-сервера, вам потрібно:

• Постійно оновлювати всі компоненти сервера, включно з операційною системою, веб-сервером, PHP, базами даних та іншими скриптами. Цей крок є одним із найбільш важливих у забезпеченні безпеки.
• Налаштувати дозволи файлів і каталогів таким чином, щоб кожен користувач мав мінімально необхідні права на читання, запис і виконання.
• Використовувати Firewall для обмеження доступу до сервера. Дозвольте тільки ті підключення, які дійсно необхідні для роботи сайту.
• Використовувати SSL/TLS. Якщо ваш сайт обробляє важливу інформацію, таку як паролі або кредитні дані, обов’язково використовуйте захищене з’єднання (HTTPS) через SSL або TLS.
• Регулярно створюйте резервні копії. Це може запобігти втраті даних у разі атаки або збою.
• Використовуйте інструменти моніторингу для відстеження незвичайної активності на сервері. Регулярно перевіряйте логи сервера на предмет підозрілої активності.

Безпека ніколи не буває зайвою, тому всі ці способи мають працювати разом.

Забезпечення фізичної безпеки сервера

Сервер – це насамперед фізичний об’єкт, він потребує захисту, як і будь-які інші фізичні об’єкти. Реалізувати цю мету вам допоможуть кілька способів:

• Безпечне розміщення. Сервери мають бути розміщені в закритих приміщеннях з обмеженим доступом. Це краще робити в спеціальному дата-центрі, але якщо у вас такого немає, то колокейшн стане чудовою альтернативою.
• Контроль доступу. Доступ до серверів має бути суворо контрольованим. Відповідні запобіжні заходи повинні включати в себе використання електронних карт доступу, біометричних сканерів і відеоспостереження.
• Захист від пожежі. Сервери необхідно захищати від пожежі, і з цим завданням чудово впораються автоматичні системи пожежогасіння.
• Захист від повені. Якщо сервери знаходяться в зоні ризику повені, слід передбачити відповідні заходи захисту (високі полиці для обладнання, герметичні двері тощо).
• Захист від перебоїв напруги. Використовуйте безперебійне живлення та генератори для забезпечення безперервної роботи серверів навіть у разі збоїв електропостачання.
• Регулярне обслуговування. Проводьте регулярне технічне обслуговування та перевірки стану обладнання, щоб запобігти виходу з ладу.
• Керування кліматом. Сервери генерують багато тепла, тому важливо забезпечити відповідне охолодження для запобігання перегріву.
• Планування на випадок стихійних лих. Важливо мати план відновлення після стихійних лих, який може включати створення резервних копій даних і забезпечення можливості швидкого відновлення серверів.

Хоч би як якісно були захищені ваші дані від спроб злому, вся система безпеки може бути під загрозою, якщо серверне обладнання не захищене фізично.

Резервне копіювання сервера

Резервне копіювання сервера – це ключ для забезпечення безпеки даних. Наведемо кілька корисних порад, які допоможуть вам грамотно його реалізувати:

• Проводьте резервне копіювання регулярно, відповідно до ваших вимог до збереження даних. Робити це можна щотижня, щодня або ще частіше залежно від важливості інформації, яку ви хочете захистити.
• Створюйте копії на різних носіях і в різних місцях: на зовнішніх дисках, хмарних сховищах, окремих серверах тощо. Виберіть місце зберігання, яке забезпечує найкращий захист і доступність даних.
• Виберіть метод резервного копіювання. Існують різні методи резервного копіювання, включно з повним, інкрементним і диференціальним Кожен із них має свої плюси та мінуси, тому вам необхідно вибрати той, який найкраще підходить для ваших цілей.
• Використовуйте програмне забезпечення для резервного копіювання, щоб автоматизувати процес і зменшити ймовірність помилок.
• Використовуйте схему ротації резервних копій (наприклад, Grandfather-Father-Son), щоб забезпечити баланс між витратами на зберігання даних і їхньою доступністю.

Резервні копії – це страховка, яка допоможе відновити дані в разі їх втрати. Не варто ними нехтувати, адже це один із найважливіших аспектів у підвищенні безпеки сервера.